ЛитМир - Электронная Библиотека
A
A

— А тепер слухай сюда, — мені таки вривається терпець. — Зараз я тобі дещо розповім про потрібність. Уяви собі, що в матері є два сина. Один із них — безногий каліка. Інший -здоровий, сильний, красивий. Безсумнівно, каліці мати потрібна куди більше — він просто без неї не виживе. А тим не менше, здоровий син також лишається коло матері, любить її і дбає про неї, хоча в будь яку мить може піти геть, жити для себе і нічим не паритися. Зостається біля неї не за потребою, а за вільним бажанням. Як ти думаєш — відношення якого із синів до матері є справжнішим?

— Ой блін… — Аскольд уже збирається заперечувати, але в мене включається програма «Народна Баба-2» і я не даю йому вставити слово:

— Так і тут, любий мій. Є різниця, хто тебе любить. Жінка-Красива Тряпочка з томно при-відкритим ротиком, вищипаними бровами і типу крутим характером, яка в житті і дня не працювала, не мала на собі жодної відповідальності, окрім природної за свою дитину. Fеmmе a Ноmmе, порожня красива посудина, яку з легкістю може заповнити собою перший-ліпший егоїстичний мен, щоби потім пишатися, яка в нього файна жіночка, її можна носити, як горжетку, — для краси, а при нагоді вона кому треба і в морду дасть, і на хуй пошле (останнє — особливий предмет гордості. Жіночка любить фоткатися з пістолетами і в мокрій маєчці «хакі» на фоні чорної машини).

— Ти…

— Чекай. Уяви собі ситуацію — раптом у тебе закінчаться бабки. Тупо ВСІ бабки. Зі мною ти не здохнеш. Я завжди їх зароблю.

— Та ти мене кинеш наступного ж дня!

— Соси хуй. Я тебе не кину. В мене немає тяги буття кончєною падлюкою. Навіть якби «тебе смертельно ненавиділа, то не покинула би, поки не вилізеш із фінансової дупи.

— Я не вірю тобі…

— Добре, не вір. Але, заради цікавості, провели експеримент зі своєю святою Вікусьою. Перекрий їй фінансовий кисень. Так, не надовго, але прикинься, що по-справжньому. Побачиш, як вона заспіває.

— Ніяк не заспіває. Вона ж могла, як справжня стерва, прийти до мене, коли я їй про все розказав, і заявити: «Так, урод, давай мне квартіру, машину і бабло, іначє тєбє піздєці»

— І який же тобі піздєц?

— А такий, що скаже: інакше хуй підійдеш до дитини. Завтра ж забуде, як тебе звали!

Ой, це вже десь я чула. І бачила краєм ока в американських мелодрамах, під які, часом поплакавши, так любить засинати на канапі моя мама після роботи. Чудові фільми. Там всі кидаються люстрами, помирають від раку, роблять одні одним запари і возять дітей до школи на червоних машинах середнього класу. Я просто зітхаю. Центральноєвропейська ніч навалила на мене всією вагою своїх пишних стегон. Утім, її мені легше зносити, ніж задушливу вологість Екватора. Навіть дуже зеленого і щедрого на ігуан та авокадо. Ґени версус адаптація. Я встаю зовсім мовчки і йду до ванної. Аскольд залишається у темряві один.

Нікуди він від мене не піде. Ми спатимемо тут разом.

Перламутрове порно - pic_23.jpg

Гурт КОНДЕНСАТОР І ВИСОКА НАПРУГА, чи то пак, КВН (не плутати з відстійною грою КВН) вважається у нас альтернативною групою. Ну, типу там, інтелектуали музику роблять, такі собі модні і культові лічності, всі дівчатка від них пісяються і бігають вервечками з єдиним благанням в очах: «Трахни мене!!!» Добрі хлопці (а особливо фронт-мен, бо ж йому найбільше дістається — ах, красунчичок!) не часто знаходять у собі силу відмовити чарівним створінням — ну, і всі щасливі, ясен пень.

Якось їхали собі музики на концерт. У них, як і в будь-яких порядних музикантів, є свій цілий автобус. Щоправда, мікро. А в автобусі телевізор. Шкода, звичайно, що минулися добрі панківські часи гуртів штибу НАРРY МОNDAYS, де автобус ломився від голих хвощ і кокаїну. Такі відчайдушні оргії нашим чувам не по зубам — так, деколи, якісь миршаві (а часом і доволі пишні) фанаточки на задньому сидінні, горілочка і травичка місцевого пок-руту. Та й то те все добро — фанатки, горілка, травиця — частіше в готельному номері. Автобус втрачає свою символічне значення.

— Ну що, пацани, лишився ще у нас якийсь фільм? — потягуючись на незручному сидінні, запитав клавішник.

— Нє-а, — відказали йому.

— А що лишилося?

— От тут… Концерт якийсь… МUSЕ! — прочитав фронт-мен. Що — ставимо?

Робити нічого — поставили. Дивилися трохи, слухали… Десь аж півтори пісні прослухали. А концерт поміж тим охуєнний — Огі§іп ог" Зуттеїту.

— Ой, пацани, шота мєня ета грузіт [60], — сказав клавішник.

— М-да… — погодився саксофоніст. — Єщо пока пєть не начінал, нічо так било…

Дивляться трохи далі. А тоді поволі втрачають терпець, спокій і т.зв. мистецьку толерантність:

— Не, ну ета ващє піздєц!!! Ета што же далжно била у чувака случіцца в жизні, шоби он так пєл?1!

(МUSЕ — одна з моїх найулюбленіших груп. Особливо мене вставляє геніальна манера вокаліста. Такого справжнього драматизму і здатності пускати мурашки по шкірі мені бракувало ще з часів (символічних, соррі, а не історичних) Джима Моррісона).

Виключають МUSЕ, вмикають РМ-станцію. Щоби всьо панятно і не грузило. Цікаво, правда, якого зеленого вважати себе альтернативщиками? Чи то, як завше, медіа-средіа ярликів навішала? От жалко пацанів.

— Слиш, а у каво Круг? — питає ще хтось із творців молодіжної музики.

— Ща, даслушаю — дам. Вот у мєня єщьо єсть пєсні із савєтского кіно.

— О, да!!! Вєщь!!! Вот дє била жизнь, вот дє емоциї!!! Давай!!

БУЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ!!!!!

Перламутрове порно - pic_24.jpg

Інколи людина дуже-дуже довго лупає скалу головою, вірячи, що їй призначено скалу сесю розбить, але в неї ніфігашечки не виходить. Хіба що мозок із вух і неминуче розчарування «цим грьобаним, нікчемним життям, всі люди — сволота, мужики — свині, а баби — лярви».

А інколи все й навпаки. Живе, скажімо, хлопчик, закінчує в 22 рочки істфак, іде якоїсь мами на кафедру, спереляку навіть пише дисертацію, викладає археологію довгоногим дєвочкам і клишоногим малчікам, відтак раптом схаменається, що бабла то дає мало, а грання мізкам багато, кидає все, переїздить до Києва, йде в який-небудь НАФТоГАЗ працювати, прикинувшись програмістом, а тоді бере на роботі кредит, купує собі квартиру в центрі, дочікується моменту, коли НАФТоГАЗ збанкрутує (чи просто собі якусь аферу з крупним баблом раптом мутить), кредит не віддає, свистати на це хоче, купує собі синій яґуар і пиз-дуватий шарфік, відчуває себе на вершині хвилі стьобу і невшибенності, Аише один момент: на той час хлопчику вже 30.

А ще є історія дівчинки. Була-жила-вчилася в музучилищі і навіть у консерваторії. Вийшла заміж за хлопчика толкового, співала всю дорогу пісеньки симпатичні, десь там час від часу зблискувала на ТБ і затихала… Аж тут раптом чоловікові стрільнула в голову ідея: а що, як вкласти багато-пребагато бабла в костюми і балет, перевчити дівчинку з типу-львівських баллад на типу-балканський фольк, та ще щоби всі «Гей-я-ГЕЙ!» кричали, а в кліпах її — ту, що пиздячить до них якогось дідька в гори на «хаммері» — гуцули зустрічали верхи на конях і позичених у клубі (принаймні, так вони виглядали…) кептарях, що, як додати такого собі етно-драйву і зафігачити купу бабла у промо-кампанію?! Біда з ним, якщо все пролетить — залишиться ще стабільний прибуток від студії тощо… А раптом — вистрілить?!

І таки вистрілило! Про дівчинку заговорили багато де на світі. Хай вона думає, що в «цілому світі». Так гарніше. Приємно думати собі такі ось теплі речі, коли тобі якраз 30.

Життя вдалося?

Хлопчика я добре знаю. То мій друг. Дівчинка — то public person [61], а я від них тримаюся подалі.

Однак часами всі ламають правила. З цікавості? Навряд. Просто дуже зворушливим буває контакт із чимось (кимось) реально важливим для тебе в дитинстві. Коли ця дівчинка називає мене ровесницею, я коректно мовчу про нашу семирічну різницю з мінусом у мій бік — на час вимови цієї фрази вона мені вже подобалася.

вернуться

[60]

В сучасній мові слово «грузити» позначає переведення людини в стан пониженого рівня лібідо — тобто настрій стає похмурим, зникає бажання до спілкування і фізичної активності, домінує загальна інтроверта установка, що в простонародді вважається песимістичним станом (або депресією). Такий відтік вільної лібідо внаслідок слухання певної музики виникає через те, що музичні образи активують відповідні архетипи в несвідомому, а Его кидає всі сили на витіснення почуттів, що йдуть з тих же «країв», де лежать дитячі і підліткові психотравми. Так з брудною водою люди викидають свою дитину. Депресію (у вульгарному розумінні, а не медичному) необхідно не приховувати, чи придушувати, а використовувати як ознаку того, що Бог хоче бути почутим вами серед буденного шуму (О. А.)

вернуться

[61]

Публічна особа (англ )

24
{"b":"13252","o":1}