ЛитМир - Электронная Библиотека

- Я знайшла хлопчиська! В╕н тут!

- Розберися з ним! - в╕дпов╕в з ╕ншого краю парку Син╕й, не в╕двол╕каючись в╕д двобою.

- Хай!

Лед╕ Майя не в╕д╕йшла в╕д хворого нав╕ть коли п╕дняли тривогу. Не поворухнулася нав╕ть тод╕, коли велетенська машина вже замахнулася на них. Вона була готова померти, але не в╕дступитися в╕д свого обов'язку. ╤ коли сокира вже опускалася на них, якась невловима сила просто збила л╕тню ж╕нку з н╕г ╕ в╕дкинула ╖╖ в б╕к дверей, як╕ за секунду до з╕ткнення з нею сам╕ проломилися назовн╕. А в коридор╕ вона побачила й королеву, яка в оточенн╕ служниць та охорони саме поверталася до лазарету. Майя хот╕ла ╖х застерегти, але ╖╖ випередив гучний металевий рик, який лунав здавалося прямо у не╖ над головою:

- Назад!!!

- Т╕кайте! - вторила йому Майя, однак ╖╖ вже н╕хто не почув, бо прямо перед групою королеви ст╕ну проломило в╕стря сокири, наполовину засипавши прох╕д.

Удар був наст╕льки сильним, що к╕мната просто припинила ╕снування, перетворившись на купу уламк╕в. Висмикнувши свою зброю Безбарвний лицар нахилився до отвору, осв╕тивши прожекторами завал та л╕тню даму, що лежала трохи збоку в╕д нього. Зв╕сно служниц╕ посп╕шили в╕двести королеву якнайдал╕, прикриваючи ╖╖ собою, але й про гувернантку не забули, швидко витягнувши ╖╖ ╕з нап╕взруйнованого коридору.

Друга Безбарвна вже п╕дходила до бляшанки, тримаючи ╖╖ на приц╕л╕, коли ззаду долинув пан╕чний крик ╖╖ напарниц╕. Втративши пильн╕сть, вона обернулася, щоб побачити як десятиметрова подерта туша лицаря ката╓ться по земл╕, ╕ одразу за це поплатилася - т╕╓╖ ж мит╕ мортира на платформ╕ розвернулася в ╖╖ б╕к ╕ дала залп впритул. З тако╖ близько╖ в╕дстан╕ шрот перетворив грудну кл╕тку лицаря на фарш, поставивши крапку в його ╕снуванн╕. Не посп╕шаючи вибиратися ╕з машини, Ханл╕ знову зарядила гармату ╕ розвернула ╖╖ в напрямку Синього, який уже в╕дс╕к Кай╖ одну руку ╕ тепер т╕снив ╖╖ все ближче до палацу. Однак, побачивши направлене на нього вже знайоме дуло гармати, та сво╖х повалених пом╕чник╕в, в╕н вир╕шив за краще в╕дступити. Це ╕нш╕ лицар╕ виглядають стандартними, а якщо вп╕знають його машину - насл╕дки будуть катастроф╕чн╕.

Вистрибнувши за борт, Син╕й одразу ж зник в зелен╕ л╕су. Перев╕вши подих, Кайя поставила свого лицаря на кол╕но ╕ лише п╕сля цього вивалилася ╕з каб╕ни. ╥╖ машина тепер навряд чи колись знову оживе, але св╕й обов'язок вона виконала повн╕стю.

- Ханл╕, ти ще жива? - Кайя постукала по обшивц╕ драндулета.

- У мене заряди зак╕нчилися! - долинув зв╕дти пан╕чний голос д╕вчинки.

- Байдуже. Б╕й уже давно зак╕нчився. Вил╕зай.

- Справд╕? - один ╕з люк╕в в╕дкинувся ╕ кр╕зь нього визирнула вкрита сажею голова д╕вчинки в окулярах-консервах. - Ого, як ми тут все рознесли!

Насл╕дки цього бою остаточно перетворили колись гарний парк у пустир, вкритий численними вирвами та випаленою травою. Подекуди на земл╕ лежали уламки лицар╕в ╕ тепер уже важко було сказати, як╕й сторон╕ вони належали ран╕ше. Окремо вид╕лялися три статури лицар╕в: остаточно пос╕р╕ла машина Кай╖, один Безбарвний ╕з назкр╕зь простреленою грудиною в район╕ каб╕ни, та ще один майже ц╕лий ворожий лицар, який лежав трохи осторонь.

- Це ти ╖х так поклала?

- Н╕, я лише одного завалила. Я думала, що це ти постаралася.

- Я була зайнята Син╕м. Меч ма╓ш?

- Я ж не лицар! - ображено вигукнула Ханл╕, зникаючи в надрах свого твор╕ння, однак вже через секунду повернушася ╕з великим гайковим ключем. - Таке п╕д╕йде?

- Давай. ╤ поверни туди гармату - про всяк випадок.

- Мен╕ стр╕ляти...

- Н╕чим. - перебила подругу Кайя. - Я знаю. А вони - н╕.

Прокрутивши для проби в руц╕ незвичне знаряддя, Кайя п╕шла до останнього Безбарвного. Лицар виглядав майже ц╕лим, якщо не брати до уваги численн╕ пор╕зи по всьому корпусу. В деяких м╕сцях видн╕лися паралельн╕ борозди, н╕би залишен╕ пазурами велетенського хижака. Обережно об╕йшовши лежачу машину з голови, Кайя одним рухом заскочила на каб╕ну. П╕лотський ложемент був пор╕заний, покручений ╕ заляпаний кров'ю вперем╕шку з дихальною р╕диною, але п╕лота всередин╕ не виявилося.

- Кайя!

- Що таке?

- Лазарет!

Д╕вчина подивилася вгору й поб╕л╕ла в╕д жаху - проломлена ст╕на, завалена стеля, а з того м╕сця, де мали знаходитися л╕жка пац╕╓нт╕в, ╕ дос╕ стирчало рук╕в'я ворожо╖ збро╖. Там же була ╕ королева, ╕ лед╕ Майя, ╕ ус╕ ╕нш╕!

Не слухаючи б╕льше н╕кого, Кайя поб╕гла в палац. Збивши по дороз╕ к╕лькох служниць та налякавши охорону, вона майже силом╕ць прорвалася у зруйноване крило ╕ зупинилася лише тод╕, коли перед нею постав завалений коридор. Д╕статися до лазарету тепер було неможливо.

- Ти мене чу╓ш, чи н╕? - почувся за спиною незадоволений голос королеви.

- Так, Ваша... Ваша Величн╕сть! - Кайя п╕дстрибнула, немов ужалена, квадратними очима дивлячись на запилену королеву Лашуру. - Хвала Сейку, що з Вами все в порядку! Хвилинку, а де Кейнс╕?

***

Це був повний провал. Вилет╕вши на пошуки трав д╕вчата домовилися розд╕литися, щоб покрити б╕льшу площу. Але вони не врахували того, що за ус╕ма ╖хн╕ми рухами уважно стежили.

Щойно Аура приземлилася, як на не╖ напав лицар нев╕домо╖ конструкц╕╖. Без попередження, без виклику на дуель, просто бажаючи знищити ╖╖ будь-яким способом. Ледве ухилившись в╕д удару бойово╖ коси, Аура спробувала в╕д╕йти, аби оц╕нити ворога, але той не давав ╖й жодно╖ секунди перепочинку, пост╕йно атакуючи ╕ виснажуючи ╖╖. Чорний як смола, в╕н був майже непом╕тний у н╕чн╕й темряв╕ ╕ щоб хоч якось уберегти себе в╕д чергово╖ раптово╖ атаки, принцеса мусила п╕днятися на максимальну для ╖╖ лицаря висоту. ╤ це було черговою помилкою - маючи перевагу у швидкост╕, Чорний уже не був скований обмеженим простором л╕су ╕ в╕льно орудував сво╓ю незвичною збро╓ю. Аур╕ здавалося, що з не╖ просто знущаються, адже жоден удар для не╖ не проходив безсл╕дно, залишаючи черговий пор╕з на ╕ без того тонк╕й брон╕ машини. В будь-який ╕нший час вона б уже прийняла б╕й, але т╕льки не зараз! Випустивши крила з╕ спец╕альних п╕лон╕в на корпус╕, Аура перейшла в режим ширяння, стр╕мко набираючи швидк╕сть, але ворог не в╕дставав. Темн╕ ельфи завжди робили глайдери для сво╖х лицар╕в у вигляд╕ п╕р'╖н, що давало ╖м ун╕кальну маневрен╕сть ╕ дозволяло вести контактний б╕й нав╕ть на велик╕й швидкост╕. Тепер же виявилося, що плащепод╕бний глайдер пересл╕дувача зовс╕м не поступа╓ться сво╖м ельф╕йським аналогам, ╕ нав╕ть перевершу╓ ╖х у потужност╕. А значить жодно╖ переваги над ворогом Аура не мала.

Жоден ╕з маневр╕в не зм╕г ввести Чорного в оману, неначе йому були в╕дом╕ ус╕ ╖╖ трюки. Аура бачила, в╕дчувала, що п╕лот цього нестандартного лицаря не ельф - його рухи були б╕льше притаманн╕ людям, але так╕ секрети ╖м не в╕дом╕! Вже вдруге за цей веч╕р вона стала св╕дком того, як хумани у сво╖й майстерност╕ не просто зр╕внялися ╕з ельфами, а й нав╕ть перевершили ╖х. ╤ така тенденц╕я ельф╕йку лякала. Якби вчора ╖х хтось сказав, що вона буде так драпати в╕д хумана - викликала б на дуель за образу чест╕. Тепер же ╖й доведеться вижити, аби передати цей важливий факт клану.

Залишався лише один вар╕ант про який, як вона спод╕валася, хуманси точно не могли н╕чого знати, але п╕сля такого про будь-як╕ пошуки трав можна було забути. Вир╕шивши, що втрачати ╖й окр╕м часу вже н╕чого, Аура зважилася використати один ╕з останн╕х в╕домих ╖й трюк╕в.

В╕дкривши генератори для максимального доступу еф╕ру, Аура поступово знижувала р╕вень ╓днання ╕з лицарем. Це дозволяло виграти трохи часу, аби ворог не пом╕тив дивну повед╕нку машини ран╕ше. Такий режим роботи р╕зко п╕двищував потужн╕сть, однак майже митт╓во з'╖дав ресурс лицаря. Вирвавшись вперед, Аура перевела усю потужн╕сть ╕з глайдер╕в всередину лицаря. Тепер в╕дл╕к п╕шов на секунди. ╤м╕туючи виснаження д╕вчина дозволила Чорному наблизитися до не╖, ╕ коли той уже замахувався для останнього удару - р╕зко об╕рвала зв'язок ╕з лицарем, випускаючи з-п╕д контролю усю накопичену енерг╕ю.

11
{"b":"558816","o":1}