ЛитМир - Электронная Библиотека

- Так, зв╕сно...

- Я знаю, що може п╕дняти тоб╕ настр╕й. Кейнс╕! - а у в╕дпов╕дь тиша. - Кейнс╕!!!

- В╕н в╕д самого ранку кудись зник. - визирнула на звук лед╕ Майя. - Н╕де не можу його знайти.

- П╕ду пошукаю. - з╕тхнула Кайя, п╕дн╕маючись до себе.

Зайшовши в свою к╕мнату, Кайя ще хвилину покрутилася перед дзеркалом, насолоджуючись сво╖м виглядом, п╕сля чого натягнула ун╕форму учениц╕ й вирушила на пошуки вт╕кача - не зважаючи на щойно оф╕ц╕йно отримане звання лицаря, вона залишалася ученицею Академ╕╖ ╕ мусила п╕дкорятися ╖╖ правилам. Нав╕ть зараз, коли уроки ще не розпочалися.

Академ╕я була прекрасним м╕сцем, однак у не╖ ╓ один недол╕к - вона надто велика. Аби перейти з одного ╖╖ к╕нця на ╕нший знадобиться не менше години. Зв╕сно це можна було б виправити, додавши хоча б якийсь транспорт, але дирекц╕я була категорично проти, адже це дозволяло учням залишатися у форм╕ ╕ заздалег╕дь планувати св╕й час, якого в Кай╖ сьогодн╕ було аж надто багато.

Не знаючи що робити, вона в╕дправилася в парк. Було чути звуки музики неподал╕к, к╕лька хлопц╕в-лицар╕в уже з╕бралися в групу ╕ про щось балакали, зграйка д╕вчат б╕ля фонтану знайомилися з новачками... Жодна ╕з цих компан╕й ╖╖ не приваблювала.

- Що робиш? - застав ╖╖ зненацька знайомий голос.

- Я? - Кайя обернулася, наштовхнувшись на уважний погляд одного дуже привабливого хлопця. - Маст Дагмай╓р, я тут...

- Не зна╓ш чим зайняти себе?

- Так. - видихнула д╕вчина, не знайшовши потр╕бн╕ слова.

- Поздоровляю ╕з отриманням звання. Тоб╕ ще не пропонували контракт? Не думала зм╕нити хазя╖на?

- Що? Н╕, я ж уже отримала п╕дданство Шатерей. Кр╕м того я поклялася...

- Дивися сама. Часи зм╕нюються, як ╕ люди.

- Н╕, тепер це м╕й обов'язок.

- Зрозум╕ло. Бажаю усп╕х╕в ╕з тво╖м вибором. - кивнув ╖й блондин ╕ п╕шов до хлопц╕в.

- Дякую. - прошепот╕ла йому всл╕д д╕вчина, соромливо жмакаючи сукню.

Кайя не в╕рила у кохання з першого погляду, принаймн╕ вперто переконувала в цьому ╕ себе ╕ оточуючих, ╕ водночас н╕як не могла в╕двести очей в╕д цього парубка. Дагмай╓р був для не╖ ╕деалом чолов╕ка, ╖╖ рожевою мр╕╓ю. Щоразу, зустр╕чаючись ╕з ним поглядом, вона хот╕ла показати себе г╕дною його присутност╕. На жаль жодна ╕з таких спроб не ув╕нчалася усп╕хом. Одне його слово, ╕ вс╕ ╖╖ плани та заготовки лет╕ли шкереберть. Як ╕ цього разу. Як ╕ завжди.

Йдучи дал╕ по зеленому коридору саду, вона не звернула увагу на одну ╕з учениць, яку супроводжувала д╕вчина-альб╕носка. Ця парочка чула усю ╖хню розмову, проте н╕чим не показала свою зац╕кавлен╕сть. Однак щойно Кайя зникла з поля зору, маленька учениця п╕шла геть, розм╕рковуючи вголос для сво╓╖ супутниц╕:

- Схоже Кайя для нас тепер втрачена. Вм╕╓ ж Лашура прив'язати до себе ц╕нних людей... Залиша╓ться лише решта ╖╖ оточення. - Мар╕я на мить задумалася, п╕сля чого повернулася до охоронниц╕. - Юк╕не, ось тоб╕ нове завдання: роз╕знай усе про того ╖╖ нового слугу. Як там його звати?

- Кейнс╕ Масаке.

***

Ст╕й! Зупинись! Стоп! Та зупинись же! Ось до чого доводить в╕дсутн╕сть нормально╖ САПР. А все так добре починалося...

Н╕ для кого не секрет, що водопров╕д, ст╕чн╕ канали, канал╕зац╕я, та ╕нш╕ г╕дротехн╕чн╕ системи часто заростають ус╕лякою гидотною, яка м╕стить в соб╕ величезну к╕льк╕сть р╕зноман╕тних речовин. ╤ що б╕льш розвинута цив╕л╕зац╕я, то б╕льш складними стають останн╕. Я нац╕лився на дренажну систему Академ╕╖, яка п╕сля швидкого обстеження майже ╕деально п╕д╕йшла для мого задуму: стояча вода, повно водоростей, р╕зноман╕тна живн╕сть та вих╕д до ╜рунтових вод. У такому середовищ╕ конструкц╕йн╕ наноботи не матимуть проблеми ╕з матер╕алами. Я б╕льш н╕ж впевнений, що за тиждень ╖х буде вже достатньо для побудови нано-реактора. Але в мене не було ст╕льки часу, тому доведеться п╕ти небезпечним, але б╕льш ефективним шляхом.

╤ це мен╕ в╕дверто не подобалося. У вс╕ часи мого ╕снування Пророком, ╓диним джерелом нанотехнолог╕й були лише костюми та цефи. ╤ якщо останн╕ сво╖ секрети ревно захищали, то ╕з НК ╖х було витягнути - раз плюнути. Нав╕ть дрони вирощувалися за допомогою матриць - спец╕ал╕зованих синтезатор╕в, як╕ б╕льше н╕ на що не здатн╕. Мо╖ ж нан╕ти були ун╕версальн╕, й з однаковим апетитом пожирали як орган╕ку, так ╕ будь-який ╕нший матер╕ал. Вони могли в╕дтворити абсолютно будь-який предмет, для якого у них ╓ програма. А тому я намагався н╕де не залишати сл╕д╕в, завжди носячи усе необх╕дне з собою. Харгр╕в теж це розум╕в, але н╕чого вд╕яти не м╕г. Кожен НК, це р╕ч в соб╕. Контролювати його надзвичайно складно. А якщо ненароком якась нанокультура вийде з-п╕д контролю? Це буде означати к╕нець для ус╕╓╖ планети! Нав╕ть цефи у сво╖й в╕йн╕ н╕коли не використовували ╖х як зброю, обходячись лише продуктами ╖х д╕яльност╕. ╤ зараз я мав в╕дпустити цю заразу у в╕льне плавання! Чесно, мен╕ було дуже страшно, але вибору як такого у мене вже не залишалося: або зараз ризикнути хоч з якимись шансами на усп╕х, або пот╕м гарантовано зжерти все живе у рад╕ус╕ к╕лькох к╕лометр╕в.

Дренажна система була ╕деальним середовищем для ус╕х вид╕в бактер╕й та в╕рус╕в. ╤ саме ц╕ бактер╕╖ дадуть мен╕ майже вс╕ необх╕дн╕ речовини - треба лише як сл╕д орган╕зувати цей процес! В ╕деал╕ це ма╓ бути система мембран та резервуар╕в, як╕ б змогли вм╕стити велик╕ об'╓ми спец╕ально в╕дф╕льтрованих м╕кроорган╕зм╕в, що вид╕лятимуть необх╕дн╕ речовини, а пот╕м уже передаватимуть ╖х на збиральний пункт ╕з сотень тисяч асемблер╕в - капсулу, де накопичуватиметься вже готовий катал╕затор. Якщо я зможу отримати хоча б грам триста - подальше в╕дновлення буде лише справою часу. Зв╕сно ж конструкц╕йн╕ боти не дуже п╕дходили для тако╖ д╕яльност╕, але заради виживання я готовий був пожертвувати ╖хньою к╕льк╕стю заради якост╕.

П╕зно вноч╕, в черговий раз прокручуючи перед собою схему стартового модуля нано-реактора, я н╕як не м╕г позбутися в╕дчуття, що десь я його уже бачив. ╤ лише виплюнувши вирощений у власному шлунку зародок майбутньо╖ колон╕╖, я сумно посм╕хнувся - зв'язок св╕т╕в знову нагадав про себе. В мо╖й долон╕ лежала маленька коп╕я Чорного Обел╕ску ╕з одн╕╓╖ страшно╖ в╕деогри. Згадавши долю тамтешн╕х людей, я посп╕шив додати в програму колон╕╖ ще к╕лька десятк╕в обмежень та купу ус╕ляких заборон, вив╕вши керування процесом безпосередньо на себе. Тепер у раз╕ будь-якого в╕дхилення в╕д програми, я буду змушений самост╕йно вир╕шувати проблему, а не залишати ╖╖ на в╕дкуп прим╕тивному комп'ютеру. А от подальш╕ под╕╖ стали для мене сюрпризом.

Напевно багато хто з нас в дитинств╕ замислювався над питанням: що буде, якщо в туалет кинути др╕ждж╕? Скажу чесно - коли я активував проект, то теж про це подумав. Запрограмувати нан╕ти на утворення ново╖ колон╕╖ виявилося нав╕ть прост╕ше, н╕ж я думав. Тим б╕льше, що це споконв╕чно було закладено в ╖хню природу. Головне, щоб вона не надто сильно розрослася.

Вноч╕, коли вс╕ вже заснули, я не став далеко в╕дходити в╕д ма╓тку, ╕ закинув модуль в найближчий дренажний колектор. Просл╕дкувавши, щоб в╕н нормально закр╕пився, я дав добро на початок розгортання системи. Чесно кажучи, я нав╕ть не уявляв, що позбавлен╕ обмежень боти виявляться наст╕льки ефективними. Аналог╕я з др╕жджами в туалет╕ стала очевидною, коли пухка с╕ра маса менш н╕ж за хвилину заповнила собою ледь не увесь об'╓м колектора, а м'ясист╕ листки ф╕льтр╕в швидко потягнулися уздовж тунел╕в. Все йшло за планом, окр╕м ╖дкого жовтуватого диму, що почав вириватися з-п╕д кришки люка. Взявши проби, я був при╓мно здивований: боти знайшли внизу усю таблицю Мендел╓╓ва. Значить проблем ╕з буд╕вельним матер╕алом не буде. Треба лише зменшити темпи буд╕вництва, щоб учн╕ не потру╖лися в╕дходами. Поспостер╕гавши ще к╕лька хвилин, я налаштував систему на пост╕йний рад╕оконтакт, ╕ п╕шов назад до ма╓тку. Попереду був початок нового дня.

Сьогодн╕шн╕й день в Академ╕╖ був особливим - день посвяти у лицар╕. Кайя ╕ Ханл╕ увесь ранок чепурилися, служниц╕ ╖м допомагали, а я крутився на кухн╕, допомагаючи готувати лед╕ Май╖. Ну як допомагав: р╕зав овоч╕, п╕дкидав дрова в п╕ч, м╕сив т╕сто. З останн╕м вийшла дуже ц╕кава ╕стор╕я.

24
{"b":"558816","o":1}
ЛитМир: бестселлеры месяца
Крыс 2. Восстание машин.
Гладь, люби, хвали: нескучное руководство по воспитанию собаки
Руководство по выживанию для подростков. Как избавиться от тревожности
Путешествие домой. Майкл Томас и семь ангелов. Роман-притча Крайона
Мечтай и действуй. Как повзрослеть и начать жить
Свободу королевскому дракону!
Свет дьявола
Свобода строгого режима. Записки адвоката
Луч света в тёмной комнате