ЛитМир - Электронная Библиотека

Отямився на глибин╕ два метри... Не п╕д землею, на щастя. П╕д водою. От т╕льки пробудження виявилося не дуже при╓мним. Схоже перех╕д м╕ж психом ╕ мною в╕дбува╓ться не одразу, ╕ т╕ло на деякий час залиша╓ться без контролю, функц╕онуючи виключно на безумовних рефлексах, як╕ збереглися буквально чудом. ╤ саме це чудо зараз в╕дмирало, задихаючись в╕д накопичено╖ в кров╕ вуглекислоти, а подразнення в носов╕й порожнин╕ не дозволяло вдихнути воду. Вт╕м, проблеми не обмежувалися б╕олог╕╓ю. Не встиг я повернути соб╕ рухлив╕сть, як мене хтось взяв на буксир. Щойно голова опинилася над водою, я активував ус╕ сво╖ сенсори, ╕ трохи очман╕в: поруч пливла пан╕ М╕зайя - сестра Кай╖! Як вона тут опинилася? Що вона робить в Академ╕╖, ╕ в цьому канал╕ зокрема? Невже це 'я' ╖╖ сюди затягнув? Ой б╕да! ╤ чого вона така захекана? Так, а от воду ковтати не варто - тут хоч ╕ знайом╕ з еколог╕╓ю, але бактер╕й навколо в╕д цього менше не стане. О, а тут ╕ кишкова паличка плава╓! Пора припиняти цей заплив, бо скоро вона тут втопиться, а у мене ╕з плавуч╕стю не дуже добре. Та й самому провентилювати леген╕ не завадить.

- Пан╕ М╕зайя. Перепочиньте трохи. Ви зараз...

- Ах... Буль! Кхе-кхе! - Ж╕нка аж випустила мене з рук в╕д неспод╕ванки. - Ти живий?

- Живий ╕ здоровий. Ви втомилися. В╕дпочиньте. Не треба мене тягнути.

- Ти чому не в╕дзивався?

- Задумався. - ну а як ╕ще в╕дмазуватися? - Бува╓.

- Бува╓ у нього! Твою ж Сейку душу! А якого ж ти... П╕рнав у цей клятий канал?!

- Побачив рибу. Незнайомий вид. Вир╕шив досл╕дити.

- Яку рибу?! Тут риби нема╓!

- Риба ╓.

- Так, рибка ти моя, - р╕зко заспоко╖лася М╕зайя, п╕дпливаючи до мене, - якщо ти передумав тонути, то тепер сам мене до виходу дотягнеш. Давай!

╤ навалилася зверху, знову опускаючи мене мало не до самого дна. Я вир╕шив н╕чому не дивуватися, ╕ швиденько погр╕б у вказаному напрямку, розм╕рковуючи над в╕дмазкою. Записи, як ╕ минулого разу, майже н╕чого ц╕кавого не показали. З одного боку це погано - я не знаю, що вже встиг нако╖ти, а з ╕ншого - М╕зайя теж н╕ про що не зна╓. А значить ще можна якось викрутитися.

Д╕ставшись до виходу, ми напоролися на компан╕ю учениць, що сид╕ли б╕ля каналу. Розум╕ючи, що вил╕зати з води у сво╓му 'робочому' костюм╕ буде дур╕стю, я швиденько зм╕нив прикид на комб╕незон драйвера. Принаймн╕ так я менше вир╕знявся на фон╕ в╕двертого вбрання М╕зай╖. Поки ми пливли, я встиг досл╕дити ╖╖ одяг ╕ дуже зац╕кавився технолог╕╓ю його виробництва. ╥╖ костюм виявився живим! Нав╕ть у цеф╕в я не бачив н╕чого под╕бного, а тут - такий яскравий зразок високих б╕отехнолог╕й. ╤ я не переб╕льшую. Цей костюм у прямому сенс╕ був симб╕онтом для людини. Я нав╕ть встиг взяти зразки ╕ був вражений елегантн╕стю задуму.

Схоже творц╕ цього дивовижного костюму поставили соб╕ за мету одяг, який можна носити дуже довго. В основ╕ комб╕незона були к╕лька тип╕в водоростей, закр╕плених на еластичному каркас╕. Це дозволяло не лише надати потр╕бну форму виробу, але й трохи захистити його нос╕я в╕д травм. Зв╕сно це не броня, ╕ нав╕ть до мотоциклетно╖ черепахи тут далеко, але хребет ╕ шию соб╕ вже не злама╓ш. Водорост╕ були п╕д╕бран╕ таким чином, щоб поглинати ус╕ шк╕рн╕ вид╕лення. Не знаю, де б╕ологи змогли в╕дшукати так╕ зразки, але я ╖х уже поважаю! Навряд чи мен╕ колись така технолог╕я знадобиться, все ж у мне р╕вень симб╕озу з нос╕╓м ╕де на зовс╕м ╕ншому р╕вн╕, але такий вир╕б явно заслугову╓ на мою увагу. Д╕дько! Та я ж секунду тому точн╕с╕нько так само думав ╕ про медицину! Ой, схоже М╕зайя неправильно сприйняла мо╖ поглядання.

- Ну скажи мен╕, чого ти у воду пол╕з? - нависла вона над╕ мною, коли ми вил╕зли на берег.

- Досл╕джував р╕чкову фауну.

- Там нема╓ фауни! - визв╕рилася вона на мене, спробувавши безусп╕шно викрутити вухо.

- Фауна ╓: риби, р╕чков╕ м╕д╕╖, водорост╕... - а якщо нема╓, я ╖х туди особисто притягну.

- Нащо вони тоб╕ здалися?!

- Рибне господарство. - озвучив я один ╕з не дуже перспективних вар╕ант╕в власного п╕дроб╕тку. - Вирощувати дешев╕ морепродукти. Продавати на кухню. Аристократи оц╕нять дел╕катеси. Грош╕ - на б╕бл╕отеку.

- То ти в б╕бл╕отеку зал╕зти хочеш! - нарешт╕ збагнула ж╕нка, одразу ж втративши запал. - А королева Лашура курс╕ тво╖х план╕в?

- Королева не проти. Потр╕бн╕ грош╕ ╕ дозволи.

- Ясно. Значить тепер буду говорити з нею!

Це було дуже ц╕каве видовище: наставниця, в одному т╕льки комб╕незон╕, з натугою вела за собою на три голови нижчого за не╖ парубка, теж одягнутого у щось схоже. Ймов╕рно для чолов╕к╕в п╕лотських комб╕незон╕в ще н╕хто не бачив, бо вся увага глядач╕в була прикута до мого костюму. Лише зараз я пом╕тив, що м╕м╕крил на поверхн╕ набув сво╓╖ природно╖, шестигранно╖ структури, але щось зм╕нювати було вже п╕зно - голови глядач╕в стирчали з кожного в╕кна. Схоже М╕зайя отримувала задоволення в╕д процесу, ╕накше б повела порушника прямо до його хазяйки, а не зи╜за╜ами через усю Академ╕ю п╕д приц╕лом сотень глядач╕в. Наче злочинця п╕д конво╓м.

Я ж у цей час напружено думав над сво╖ми зривами. Так дал╕ продовжувати не можна! Найменший, нав╕ть статичний заряд змушував бот╕в божевол╕ти. Що робити? Вар╕ант╕в небагато. Можна в╕дключити ус╕ вразлив╕ елементи, а це т╕ ж сам╕ 83% - все одно, що в╕др╕зати соб╕ яйця. Тод╕ я на к╕лька м╕сяц╕в перетворюся на статую, доки система не в╕дновиться. Або ж ╕золюватися в╕д навколишнього св╕ту, ╕ повн╕стю втратити зовн╕шню сенсорику ╕ камуфляж. Хоча маскування ще можна зм╕нити в безпечному м╕сц╕, а от ╕з сенсорами тод╕ доведеться розпрощатися надовго - до повного в╕дновлення. Доведеться забути нав╕ть про тактичн╕ в╕дчуття, не кажучи вже про в╕зор! Ну ╕ що вибрати? Впасти в кому, чи перетворитися на ╕нвал╕да?

За сво╖ми роздумами, я нав╕ть не пом╕тив, як мене вже 'дотягли' до м╕сця призначення. На щастя на зустр╕ч нам вийшла Кайя, з явними нам╕рами надавати мен╕ стусан╕в. М╕зайя вмить забула про мене, накинувшись на свою сестру, тому я встиг перекинутися к╕лькома словами з Лашурою.

- Що ти вже нако╖в?

- Н╕чого.

- Та ну? - не пов╕рила д╕вчинка. - ╤ що мен╕ тепер з тобою робити?

- Що хочеш.

Ой, зда╓ться перекладач знову глюканув. Вона ТАК на мене подивилася, що я нав╕ть занепоко╖вся. Даремно я це сказав, але додати ще щось не встиг - М╕зайя згадала про мету свого в╕зиту й одразу ж потягнула мене у в╕тальню, куди з╕звала ус╕х, хто був поблизу. Нав╕ть Ханл╕ запросили, як потерп╕лу сторону. Мене поставили посеред в╕тальн╕, а сам╕ позаймали зручн╕ м╕сця ╕ стали вести м╕ж собою якусь незрозум╕лу розмову:

- Ваш Кейнс╕ сьогодн╕ поставив на вуха усю Академ╕ю одним фактом свого ╕снування. - розпочала поважним тоном М╕зайя, загинаючи пальц╕. - В╕н намагався спокусити одну ╕з наших учениць. Проникнув до майстерень, куди, як вам ус╕м в╕домо, вх╕д сторонн╕м суворо заборонено. Пост╕йно порушував правила повед╕нки, переполошив ус╕х учениць а пот╕м ще й влаштував публ╕чне купання на очах ус╕╓╖ Академ╕╖. - п╕д к╕нець ц╕╓╖ тиради в ус╕х присутн╕х, включно з╕ мною оч╕ були квадратними. - Вважаю, що порушник повинен в╕дшкодувати завдан╕ збитки роботою на Академ╕ю.

- Н╕, тод╕ в╕н не зможе в╕дробляти сво╓ утримання. - одразу ж заперечила Лашура, включившись у цю незрозум╕лу гру.

- У нього ╕ так часу достатньо. - вл╕зла Кайя.

- А якщо в╕н...

Поки вони там галасували, я займався сво╖ми проблемами. В першу чергу я заборонив будь-яку д╕яльн╕сть нан╕т╕в на поверхн╕ т╕ла, аби в раз╕ чого вони не переносили свою ╕стер╕ю на ╕нших бот╕в. В╕д цього м╕м╕крил втратив будь-яку еластичн╕сть, перетворившись на саркофаг. Тепер будь-якого поштовху буде достатньо, аби я гепнувся на п╕длогу. Мен╕ в╕д цього н╕чого не буде, але привертати увагу все ж не варто. Ус╕ зв╕льнен╕ в╕д роботи буд╕вельн╕ нан╕ти одразу ж були направлен╕ на створення ново╖ оболонки для т╕ла. Отже, що я хочу отримати? В першу чергу отриманий матер╕ал ма╓ бути прекрасним ╕золятором. А по-друге, в╕н ма╓ бути схожим на людську шк╕ру. ╤ якщо перше я можу реал╕зувати запросто, то ╕з другим виникли деяк╕ проблеми: у мене не було зразка текстури для в╕дтворення. Тихенько активувавши в╕зор, я почав фотографувати шк╕ру оточуючих. Результати були... неоднозначними. Текстуру я все ж отримав. Хорошу таку, детальну, ╕з р╕зних д╕лянок т╕ла, та ще й в╕д р╕зних людей. Нав╕ть зм╕г розрахувати коеф╕ц╕╓нти пружност╕! Але один м╕нус перекреслював ус╕ мо╖ старання - це була Ж╤НОЧА шк╕ра! А мен╕ потр╕бна нормальна, чолов╕ча шкура! Н╕, я не проти того, щоб гарно виглядати, але я н╕коли не дозволю соб╕ бути схожим на представника нетрадиц╕йно╖ сексуально╖ ор╕╓нтац╕╖! Це протиприродно! Кр╕м того, у мене зовс╕м ╕нш╕ стандарти краси! Краса, це коли нема╓ н╕чого зайвого!

42
{"b":"558816","o":1}