ЛитМир - Электронная Библиотека

Тод╕ я почав редагувати отриман╕ результати: зб╕льшив м╕цн╕сть, зменшив пружн╕сть. В результат╕ тестовий зразок на дотик б╕льше нагадував резину - саме те, що треба, аби випадково не пор╕затися. Залишилася т╕льки проблема ╕з волоссям та в╕дторгнення т╕лом. Працювати ╕з волоссям я так ╕ не навчився, сивина на голов╕ - яскравий тому приклад. М╕г би натикати волосся ╕з пол╕мер╕в, але це буде все одно, що обмазатися кле╓м ╕ посипати себе п╕ском. А мен╕ ж тепер ще й вдягатися тепер доведеться! Краще взагал╕ лисим ходитиму.

Проблему в╕дторгнення неспод╕вано допомогли вир╕шити т╕льки що взят╕ зразки комб╕незона М╕зай╕. Виявилося, що ╖╖ костюм може виступити ╕ як бактерицидний бинт! У мо╓му випадку досить було т╕льки зробити "шк╕ру" пористо╖, ╕ заповнити взятими водоростями! До того ж вони надавали оболонц╕ ефект бронзового засмаги, що укуп╕ з в╕дсутн╕стю волосся перетворить т╕ло в мр╕ю бод╕б╕лдера. Ось т╕льки в╕дбитки пальц╕в так ╕ залишаться з шестигранною текстурою - розробляти ╖х з нуля л╕нь, а повторювати чуж╕ не хочу. А нехай так ╕ залишаються - будуть мо╓╖ ф╕шкою!

- Це вже краще. Б╕льше пропозиц╕й нема╓? Кайя, принеси Ту коробку.

- Яку? О, я зрозум╕ла! - вигукнула д╕вчина, одразу ж поб╕гши нагору, а через хвилину повернулася, тримаючи щось в руках ╕ заходячи мен╕ за спину.

- Затверджую р╕шенням нашо╖ ради! - розпочала М╕зайя, ставши посеред к╕мнати у величну, як ╖й здавалося, позу. - Масаке Кейнс╕ засуджу╓ться до виправних роб╕т строком до к╕нця року, а в якост╕ морально╖ компенсац╕╖ потерп╕лим... - мен╕ на голову накинули якусь петлю ╕ я одразу ж повернувся до реальност╕, готуючись перебити ус╕х присутн╕х, але окр╕м бряцання пряжки б╕льше н╕чого не сталося. - носитиме ошийник!

- Ус╕м дякую за увагу! Зас╕дання завершено!

Ага, ось Лашура ╕ пригадала мен╕ свою образу. Д╕йсно не дуже при╓мно, але й не смертельно. П╕сля ц╕╓╖ парод╕╖ на суд мене в╕дправили у свою к╕мнату, показово замкнувши ╓дине в╕кно. Ха! Та з мо╓ю масою мен╕ достатньо лише на одв╕рок з╕пертися, щоб це в╕кно вивалилося. Хоч я ╕ позбувся частини в╕дчутт╕в, але моя сила н╕куди не под╕лася. Можу й ст╕нку ненароком проломити.

- М╕зук╕. - звернувся я до служниц╕, яка вже збиралася замкнути двер╕. - Що це таке? - я в╕дтягнув ошийник, на пряжц╕ якого вис╕в маленький нав╕сний замочок.

- Ошийник. - наче дурню, пояснила вона.

- Я бачу. Що це означа╓? Як мен╕ поводитися?

- Хм... Тебе що, н╕коли не принижували? - розгубилася д╕вчина, не оч╕куючи тако╖ реакц╕╖. - Ошийники одягають на тварин. Якщо побачать ошийник на тоб╕, то й ставитися будуть як до тварини.

- ╤ що? Щось повинно зм╕нитися?

- Тоб╕ ма╓ бути соромно. - в╕др╕зала М╕зук╕, закриваючи двер╕. -

- З цим можуть бути проблеми.

Д╕дько! Ну от що я роблю не так?! Останн╕ два дн╕ я метушився на м╕сц╕ без будь-якого результату, даремно згаяв час та ще й отримав ц╕лу купу проблем.

╤ чому мене не покида╓ в╕дчуття, н╕би усе так ╕ мало бути? Може тут такий канон? Ну не в╕рю я, що випадково натрапив на такого ун╕кума, як цей Масаке Кейнс╕! Fuck, та я нав╕ть не знаю, куди потрапив! Так, треба заспоко╖тися... Треба заспоко╖тися. Треба ЗАСПОКО╥ТИСЯ!!! Фух, ще б трохи, ╕ був би у мого т╕ла ╕нсульт. Для мене це не страшно, але ж тод╕ доведеться брати на себе функц╕╖ нервово╖ системи, а у мене зараз ресурс╕в ╕ так небагато. Прибравши з обличчя ус╕ захисн╕ оболонки, я подивився на сво╓ в╕дображення у в╕кн╕. На обличч╕ з'явилися зморшки, м╕шки п╕д очима, сам╕ оч╕ почервон╕ли, а з носа капа╓ кров... Доведеться лягати спати, поки т╕ло не здохло.

'Моя к╕мната'... Аякже... Востанн╓ я тут був майже два дн╕ тому. За цей час на меблях встиг ос╕сти пом╕тний шар пилу. Скинута перед прибиранням л╕врея так ╕ лежала на л╕жку, дратуючи мене сво╖м виглядом. З╕ звично╖ картини вид╕лявся т╕льки уже знайомий цил╕ндр запальнички. Певно Ханл╕ принесла.

Переконавшись, що штучна шк╕ра на руках уже готова, я спок╕йно взяв прилад в руки. Придивившись уважн╕ше, я знайшов рухомий елемент, до якого торкалася Ханл╕. Це був металевий стрижень на нижньому боц╕ цил╕ндра. Пов╕льно натиснувши на нього я побачив, як металев╕ пластинки на поверхн╕ в╕дкриваються, а п╕д ними провертаються... Кресала?! Тобто це не електрична, а звичайна кремн╕╓ва запальничка?! Fuck, в╕д чого ж тод╕ мене глючить?!

(*) - The Beatles - Yellow Submarine

Глава 4. Prima opinio est falsa. (Перше враження оманливе.)

Королева Лашура ще н╕коли не в╕дчувала себе так принижено. Нав╕ть Мар╕я Нарадан, принцеса корол╕вства Хавон╕я, н╕коли так себе з нею не поводила. Цей псих поставив ╖╖ перед фактом, ╕ змусив сам╕й в╕ддуватися за його вит╕вки! Спочатку в╕н зник, прорвався кр╕зь поселення ельф╕в углиб Свято╖ земл╕ до якогось болота, напав на не╖, ц╕лий день допитував б╕дну Ханл╕, п╕дняв на вуха п╕в Академ╕╖, а п╕д к╕нець ще й засв╕тився перед М╕зай╓ю!

З моменту ╖хньо╖ розмови минув ц╕лий день, а вона так ╕ не могла сказати про свого 'слугу' н╕чого конкретного. В╕н оперував зовс╕м ╕ншими поняттями, а тому впливати на нього жодним ╕з заздалег╕дь запланованих способ╕в було неможливо. Зв╕сно в╕н уже дав ╖й п╕дказку щодо того, як можна його п╕дштовхнути до того чи ╕ншого д╕йства, але щоб Вона розпиналася перед Ним?! Такого не буде н╕коли!

В черговий раз в╕д╕гнавши в╕д себе в╕дразлив╕ спогади про влаштовану ╖╖ 'слугою' сцену, Лашура в╕дзначила ╕ще один дуже ц╕кавий факт - в╕н волод╕╓ маг╕╓ю, при чому на довол╕ високому р╕вн╕. За два дн╕, без матер╕ал╕в та пристосувань створити ун╕кальну зброю - звучить як жарт. Якщо нав╕ть у його збро╖ ╓ розум, то що в╕н ╕ще встиг п╕дготувати? Добре, що окр╕м не╖ та дв╕йнят цього б╕льше н╕хто не бачив, ╕накше можуть виникнути багато непри╓мних запитань.

- Можна ув╕йти? - п╕сля короткого стуку в к╕мнату зазирнула М╕зук╕, ╕ швиденько переказала зм╕ст ╖хньо╖ з Кейнс╕ розмови.

- Ще т╕льки цього не вистачало. - важко з╕тхнула Лашура, уявивши соб╕ масштаби майбутн╕х проблем. - Не спускайте з нього очей. Якщо до нього наблизиться бодай хтось з╕ сторонн╕х - одразу забирайте його якнайдал╕.

- Як скажете, Хазяйко.

Ох, ну чому в╕н не може бути звичайним дурником? Давши М╕зай╖ можлив╕сть поглумитися над парубком, вона т╕льки зробила соб╕ г╕рше. Ну хто б м╕г подумати, що цей безумець не зна╓, що таке сором?! ╤ що з ним тепер робити? Ну год╕ вже, як часто казала наставниця М╕зайя: 'Правильно поставлене запитання, це вже половина правильно╖ в╕дпов╕д╕.'

Чого в╕н хот╕в домогтися? В╕н хот╕в отримати знання про навколишн╕й св╕т. А якщо не отрима╓? А пот╕м в╕н готовий п╕ти на конфл╕кт, аж до летальних насл╕дк╕в. Як його зупинити? Зац╕кавити у чомусь, що зб╕гатиметься з ╖╖ власними ╕нтересами. А що його ц╕кавить? Ем...

Ось тут уже думки д╕вчинки забуксували. В╕н ╕ дос╕ залишався для не╖ нев╕домим фактором. Не зважаючи на свою юн╕сть, цей хлопець уже показав себе в╕дчайдушним хул╕ганом, для якого не ╕сну╓ авторитет╕в, який керу╓ться лише власними бажаннями. ╤ от саме ц╕ бажання в╕дгадати н╕як не вдавалося. А сьогодн╕ в╕н показав ╕ще одну свою, довол╕ непри╓мну сторону: в╕н не зна╓ такого слова, як 'мораль'. Та в╕н же був готовий ╖х ус╕х там повбивати! Ще раз потрусивши головою, Лашура в╕дкинулася у кр╕сл╕, боляче вдарившись потилицею об жорстку високу спинку. Б╕ль на мить в╕д╕гнав важк╕ думки ╕ мозок знову переключився на роботу ╕з фактами.

Що з ним робити? Замикати його вдома небезпечно, але й без нагляду залишати небажано. Пост╕йно тримати б╕ля нього дв╕йнят? Н╕, вони ╖╖ просто не послухаються - вони будуть охороняти т╕льки ╖╖, а не якогось психа. Тим б╕льше, що вчора вона вперше бачила на ╖хн╕х обличчях невпевнен╕сть. Та вона й сама ледве не напудила п╕д себе. В╕н залишився з нею лише тому, що йому потр╕бн╕ ╖╖ знайомства. Та ще й познущався над нею! Нав╕ть М╕зайя не так ви╖да╓ м╕зки оточуючим, як цей псих! Хм, М╕зайя...

43
{"b":"558816","o":1}