ЛитМир - Электронная Библиотека

- Не в╕двол╕кайся, я справжн╕й. Як довго вони служили тво╖м батькам?

- ╥хн╕й клан десять покол╕нь в╕рно служив наш╕й династ╕╖.

- А дезертири, зрадники серед них траплялися? Ханл╕! В╕дстань в╕д нього! - прикрикнув я на д╕вчинку, коли та почала смикати вартового трупера, намагаючись роздивитися його к╕нц╕вки.

- Н╕. Чому ти взагал╕ вир╕шив, що нападники були з ╖хнього клану?

- Обличчя дуже схож╕.

- Угу, ясно. - Лашура чомусь посм╕хнулася, н╕би я ляпнув якусь дурницю.

Деякий час мовчки сто╖мо й дивимося на заповнену репл╕-гелем капсулу. Нан╕ти уже повн╕стю проникли в орган╕зм пац╕╓нтки ╕ почали приводити його до ладу. Сумно оглядаю кинутий п╕д ноги порваний каркас мого майбутнього м╕м╕крилу. Труперам довелося буквально виривати його ╕з капсули, щоб зв╕льнити м╕сце для неспод╕вано╖ пац╕╓нтки. Схоже найближчим часом мен╕ доведеться трошки поб╕гати голяка. Принаймн╕ поки м╕сце не зв╕льниться.

- Хочеш п╕ти? - раптом запиту╓ Лашура, ╕ дивиться на мене очима кота з╕ Шрека. - Ти казав, що тебе тут н╕чого не трима╓. А тепер на тебе ще й вчинили замах. Я зрозум╕ю, якщо ти...

- Не зараз. Без шк╕ри я н╕куди не п╕ду, а ╓дина капсула зайнята.

Сто╖мо, мовчимо. Я не знаю, про що говорити. Лашура дума╓, хмуриться. Решта нашо╖ компан╕╖ уже абсолютно без страху об╕йшли трупера ╕ намагаються гладити його.

- Ще не передумав брати участь у Турн╕р╕?

- Н╕.

- Ти без шк╕ри.

- Щось придумаю. А ти що робитимеш? Зникнення Кай╖ не викличе п╕дозр?

- Скажемо, що захвор╕ла. Мен╕ й сам╕й ц╕каво д╕знатися, хто м╕г наважитися на таке. Можливо це справа рук Ордену.

- Це не вони.

- Зв╕дки ╕нформац╕я? - напружилася Лашура, одразу ж забувши про хандру.

- Я знаю все, що в╕дбува╓ться в межах Академ╕╖. В╕дом╕ мен╕ представники Ордену про операц╕ю не знали.

- Мен╕ потр╕бн╕ ╕мена.

- Нав╕що? Щоб видати себе? Якщо вони щось задумають - ти д╕зна╓шся про це першою. А л╕кв╕дувати ╖х я можу в будь-який момент.

- Це питання державно╖ безпеки. - вперто в╕дпов╕да╓ королева, ╕ я розум╕ю, що ╖╖ не переконати.

- Добре. Т╕льки за одн╕╓╖ умови.

- Знову хочеш вив╕дати як╕сь державн╕ та╓мниц╕?

- Не показуй його Кай╖.

- А що таке?

- Не хочу, щоб вона наклала на себе руки п╕сля того, як я ледве врятував ╖╖ дупу.

- А хто у списку?

- Побачиш.

╤з червоним фонтанчиком кров╕, яка застигла химерною хмаркою у густому репл╕-гелев╕, операц╕йний щуп покинув т╕ло пац╕╓нтки, залишивши п╕сля себе вшиту в серце с╕тку кард╕о-дублера. На в╕дм╕ну в╕д кард╕остимулятора, цей ╕мплантат м╕г скорочуватися самост╕йно, забезпечуючи рух кров╕ нав╕ть при пошкодженн╕ серця. Роботи було ще багато, але тепер це була вже звичайна рутина, з якою впора╓ться ╕ програма.

- Що це за звуки?

- Га?

- Це музика?

Музика? А, ну зв╕сно: Nightwish - Ghost love score. Люблю, щоб у фон╕ щось грало. Особливо зараз, коли я в╕др╕заний в╕д ╤нтернету. ╤нформац╕йний голод наздогнав мене майже через два тижн╕ п╕сля прибуття. На щастя у мене ╓ чим забити соб╕ голову, тому ╕нформац╕йна ломка найближчим часом мен╕ не грозить. Але в╕дрив в╕д ╕нформац╕йних поток╕в останн╕м часом все б╕льше да╓ться взнаки, п╕дштовхуючи мене до необдуманих вчинк╕в - одна катапульта чого варта. Тому я склав соб╕ сво╓р╕дний режим дня, намагаючись тримати ус╕ сво╖ органи чутт╕в максимально завантаженими. Без цього втрача╓ться ритм активного життя, коли ти раху╓ш кожну секунду, коли живеш хвилинами а не роками. Може я й довгожитель, та до безсмертя мен╕ ще далеко, а тому я не збираюся гаяти час, не спробувавши ус╕ сво╖ надможливост╕. ╤ я не хочу пропустити н╕чого ц╕кавого через те, що не був до цього готовий!

- Музика з ╕ншого св╕ту.

- Суму╓ш? - Лашура робить вигляд, н╕би сп╕вчува╓ мен╕, але ц╕кав╕сть ╕з не╖ так ╕ пре.

- Трохи.

- Тоб╕ було страшно? Не думав, що можеш померти?

Ага, наша д╕вчинка хоче страшилку на н╕ч. Ну, тод╕ слухай.

- Мен╕ завжди казали, що п╕сля смерт╕ на мене чека╓ лише пекло. Якщо тебе з дитинства навчали боятися пекла - з роками не розучишся...

***

- Значить в╕н не т╕льки в╕дбився в╕д двох куно╕ч╕, а ще й охоронницю Лашури врятував?

- Не п╕дтверджено. Вони могли приховати факт смерт╕. Скор╕ш за все вона д╕йсно вижила, але ось так неспод╕вано, без п╕дготовки витягнути ╖╖... Це неможливо.

- Його хтось попередив.

- Скор╕ш за все.

- Розберемося. Не будемо його недооц╕нювати. Добре було б узагал╕ його в╕дсторонити в╕д конфл╕кту.

- Але ж в╕н виступить на боц╕ монарх╕в...

- Не виступить, якщо момент буде п╕д╕брано вдало. Повертайся назад ╕ продовжуй п╕дготовку зг╕дно план╕в.

***

Останн╕й день перед Турн╕ром. Уся Академ╕я хвилю╓ться в оч╕куванн╕ видовища. Лише найвперт╕ш╕ учн╕ зараз сид╕ли за п╕дручниками. Ус╕ ╕нш╕ готувалися до Турн╕ру: учасники ╕нтенсивно тренувалися, а т╕, хто не пройшов в╕дб╕р, уже починали робити ставки на сво╖х фаворит╕в. Зв╕сно ж одна "житрохопа" королева вир╕шила на цьому п╕дзаробити. Добре знаючи, як азартн╕ ╕гри заводять натовп, Лашура збиралася влаштувала тотал╕затор. Члени учн╕всько╖ ради були не у захват╕ в╕д тако╖ ╕н╕ц╕ативи, однак тут скор╕ше мала м╕сце звичайна заздр╕сть. Серед ус╕х високих ос╕б д╕яло просте неписане правило: хто перший встав, того й тапки. Лашура встигла першою, а намагатися видерти у не╖ зароб╕ток - дурних нема╓. Особливо, коли на кону стояли просто величезн╕ суми. Для само╖ королеви ц╕ цифри були не велик╕, особливо у пор╕внянн╕ з р╕чним бюджетом кра╖ни, але сам процес зароб╕тку грошей на чуж╕й боротьб╕ приносив д╕вчинц╕ невимовне задоволення. Та й на ремонт Су-Вана б╕льше залишиться.

Зв╕сно ж вона не просто так взялася за цю справу. Дбайливо розпущен╕ слухи щодо фаворит╕в в╕дб╕рних змагань вже принесли результат - на перервах все част╕ше можна було почути суперечки м╕ж учнями. Масла у вогонь п╕дливали стенди, на яких щодня показувалися усп╕хи того чи ╕ншого учня, тому боротьба м╕ж учнями розгор╕лася нав╕ть по за межами Турн╕ру. Голова учн╕всько╖ ради була категорично проти такого свав╕лля, але п╕дтримки серед член╕в ради вона не знайшла. Кр╕м того Лашура з╕ сво╖м тотал╕затором неабияк п╕д╕гр╕вала ╕нтерес до заходу.

Л╕т╕я Поучан н╕як не могла зосередитися, коли у не╖ над головою пост╕йно б╕гають учн╕. Ось ╕ зараз, в╕д╕рвавшись в╕д сво╖х запис╕в, вона оглянула чергу гравц╕в, яка тягнулася через все прим╕щення до дверей, ╕ дал╕ по коридору. Сама ж винуватиця переполоху сид╕ла на ╕ншому к╕нц╕ довгого стола, ╕ приймала ставку чергового 'знавця-ус╕х-хто-вигра╓'. Поставивши потр╕бн╕ п╕дписи й отримавши розписку, кл╕╓нт виходив в коридор, а його м╕сце займав наступний. Так продовжувалося вже другий день. За ╕нших обставин Л╕т╕я б н╕коли не дозволила ц╕й непосид╕ займатися сво╖м неподобством в прим╕щенн╕ учн╕всько╖ ради, але та оплатила ╖╖ оренду на терм╕н до початку змагань, ╕ голова ради мус╕ла терп╕ти ╖╖ присутн╕сть.

- Пан╕ Л╕т╕я, не бажа╓те зробити свою ставку?

- Пан╕ Лашура, я ц╕ную Ваш вклад в матер╕альну п╕дтримку учн╕всько╖ ради, однак см╕ю нагадати, що я виступаю суддею, ╕ не маю права робити ставки.

- Та ну? Значить ╕ ╕нш╕ члени нашо╖ ради також не мали права цього робити? - вдала здивування д╕вчинка.

- Так, а з цього м╕сця, будь-ласка докладн╕ше. - Л╕т╕я одразу ж насторожилася, почувши про порушення статуту ради.

- Пробачте, але я не можу. - розчаровано з╕тхнула Лашура, хитро поглядаючи на д╕вчину. - Секрети кл╕╓нт╕в розголошенню не п╕длягають. Особливо, якщо це кл╕╓нти корол╕вства Шатерей...

- Зрозум╕ло. - перебила д╕вчина нахабн╕ натяки королеви. - Дякую за ╕нформац╕ю.

- Хм!

Довгий язик п╕дв╕в свою власницю, ╕ тепер вона кусала соб╕ губи за те, що умудрилася проговоритися. Будучи королевою, Лашура н╕коли не дозволяла соб╕ видати ╕нформац╕ю сторонн╕й особ╕. Х╕ба що варт╕сть тако╖ ╕нформац╕╖ перекри╓ можливий збиток в╕д ╖╖ розголошення. ╤ в останньому випадку Лашура дуже добре знала ц╕ну як свого мовчання, так ╕ власного слова. Але тут вона сама себе перехитрила. ╥╖ п╕двело те, що вона вважала так╕ др╕бниц╕ загальнов╕домим фактом, а могла б на цьому з╕грати... Тепер ╖й залишалося лише уважн╕ше стежити за сво╖м язиком.

93
{"b":"558816","o":1}