ЛитМир - Электронная Библиотека

Нарешт╕ настала ╕ наша черга. Учасники виходять на Арену, займаючи сво╖ м╕сця. Потужн╕ телескопи, встановлен╕ на оглядових вежах, проектуючи на велетенськ╕ ╕люзорн╕ екрани зображення кожного ╕з учасник╕в. Неймов╕рно, вони нав╕ть за допомогою дзеркально╖ техн╕ки умудрилися видати нормальну картинку! Ц╕каво, як вони будуть спостер╕гати за нами на в╕дстан╕? Я теж виходжу. Кра╓м ока поглядаю на свого сус╕да - котрийсь з╕ знатних. На мене уваги не зверта╓. ╤ це добре, бо виглядаю я зараз, м'яко кажучи, не дуже.

Вчора я ц╕лий день ходив у т╕й клят╕й л╕вре╖, що Лашура видала мен╕ в перший день. Нав╕ть рукавички зняти не м╕г - в мене ж п╕д одягом голе м'ясо та сухожилля! Думав трохи попрацювати над новою оболонкою. Не вийшло, приперся Церес ╕ почав мене пиляти щодо готовност╕ його НК. Добре, що в╕н був збуджений ╕ не почав задавати незручн╕ питання. Так чи ╕накше, а за створення ново╖ шк╕ри я взявся майже оп╕вноч╕. Проблема була в т╕м, що сво╖ стар╕ оболонки я демонтував ╕ в╕дправив на переробку, а зробити нову не встиг - щоб урятувати Кайю незак╕нчений вир╕б довелося виривати з м'ясом, ╕з основою, псуючи ун╕кальне обладнання! Я довго намагався реан╕мувати бодай щось, але все було марно. Вдруге в╕дростити на соб╕ м╕м╕крил я уже не встигну - орган╕зм тупо загнеться ран╕ше, н╕ж я отримаю основу, а ╓дина система житт╓забезпечення зараз п╕дключена до Кай╖. Все, на що мене вистачило, це натягнути на себе товстий шар м╕омер╕в, як╕ мали виступати основою для м╕м╕крилу. Дал╕ я взявся шукати альтернативу. ╤ я ╖╖ знайшов!

Мо╖ буци! Точн╕ше не мо╖, а мого нос╕я. Не зважаючи на те, що вони були зроблен╕ з╕ штучно╖ шк╕ри, для змагань вони п╕дходили значно краще за видане учасникам Турн╕ру взуття. ╤ безк╕нечно краще за лакован╕ туфл╕ з п╕дборами та мереживом, ох ти ж гидота яка, в яких я ц╕лий день б╕гав. Тод╕ я й подумав: а чому б не зробити й соб╕ щось таке? Я маю на уваз╕ не взуття, хоча воно мен╕ теж знадобиться, а сам матер╕ал. Штучна шк╕ра тому й назива╓ться штучною, бо на дотик ╕ вигляд нагаду╓ справжню. Н╕коли б не подумав, що буду натягувати на себе дерматин, але радикальн╕ часи вимагають радикальних р╕шень!

Перший м╕й вир╕б дуже нагадував звичайний комб╕незон, т╕льки ╕з пришитими шкарпетками ╕ рукавицями. Могло нав╕ть скластися враження, н╕би з когось д╕йсно зняли шк╕ру. Це враження було оманливе, ╕ секрет розкривався одразу ж, щойно ти торкався його поверхн╕. Якщо на вигляд в╕др╕знити його в╕д справжньо╖ шк╕ри було вельми складно, то на дотик п╕дм╕на була очевидна - надто жорстка, нееластична й тонка. Друга верс╕я навпаки, мала надм╕рну товщину й псувала мен╕ ф╕гуру, на яку заглядалися не лише жител╕ ма╓тку, а й половина мого класу.

Б╕льш-менш справжньою виглядала лише дев'ята спроба. Вона мала ус╕ ф╕зичн╕ параметри реально╖ шк╕ри, ╕ нав╕ть була просочена кап╕лярами ╕з червоним барвником - на випадок, якщо отримаю м╕лкий пор╕з або ╕ншу травму. Поки я не перевищував ф╕зичн╕ параметри звичайно╖ людини, все було прекрасно. Та щойно я переходив у режим сили або швидкост╕ - шк╕ра йшла хвилями. Наче ╖╖ обдувають феном. Вона розтягувалася, деформувалася, сповзала... Секунду-другу таке потерп╕ти можна, якщо пот╕м у мене буде достатньо часу, аби все поправити. Але якщо працювати в повну силу, шк╕ру буквально зрива╓. На пробу я проб╕гся навколо ма╓тку - лед╕ Майя ледве знову не знепритомн╕ла. Одна справа, коли до тебе приходить хлопчик ╕з побитими кол╕нами. ╤ зовс╕м ╕нша, коли в╕н увесь залитий кров'ю ╕ схожий на зомб╕. Краще б я уже голяка ходив, ан╕ж носити на соб╕ такий дефектний вир╕б.

Вир╕шення проблеми п╕дказала видана для змагань ун╕форма. На перший погляд н╕чого особливого: широк╕ шорти та... Не знаю, як це правильно назива╓ться - юката, зда╓ться. Так м╕г би виглядати юнл╕нг ╕з Зоряних В╕йн. Суть в тому, що цей одяг був достатньо широким, не сковував рухи. ╤ добре захищав т╕ло в╕д в╕тру та холодного, вологого л╕сового пов╕тря. Це було дуже важливо, оск╕льки маршрут пролягав не лише через л╕с, але й через спец╕ально в╕дгороджен╕ д╕лянки Академ╕╖, де ╕м╕тувався рель╓ф р╕зних кра╖н. Перепад температур без такого одягу м╕г сутт╓во сплинути на к╕нцевий результат. Знатн╕ особи могли соб╕ дозволити одяг ╕з високояк╕сно╖ тканини, ╕ншим же д╕ставалися б╕льш дешев╕ аналоги. Я до свого одягу взагал╕ торкатися не сп╕шив, виявивши на ньому вже знайом╕ мен╕ чар╕вн╕ печатки - подумав, що це презент в╕д ново╖ колеги нашо╖ орган╕заторш╕. Натом╕сть я зробив ╕накше: зам╕нником були обтягнут╕ лише руки й ноги, а тулуб прикривався коп╕╓ю виданого одягу, яка ╕ скр╕плювала ц╕ елементи докупи, ╕ приймала на себе б╕льшу частину навантажень. Якщо п╕дсилення не перевищить потр╕йне - д╕стануся ф╕н╕шу ц╕лим ╕ здоровим. Та й зн╕мати таке маскування по частинах прост╕ше.

Однак був один фактор, який псував мен╕ ус╕ плани - Вах Ханл╕. Обов'язки по охорон╕ з мене н╕хто не зн╕мав, тому мен╕ доведеться крутитися поруч ╕з нею в зон╕ видимост╕, аби швидко прийти на допомогу. Сама д╕вчинка, познайомившись того вечора ╕з мо╖ми пом╕чниками, була абсолютно впевнена у сво╖й безпец╕. Я ж з╕ свого боку в╕дрядив на ╖╖ охорону майже п╕всотн╕ щойно вирощених юн╕т╕в та св╕й ╓диний квад трупер╕в - максимум того, що м╕г соб╕ дозволити, без втрати контролю над територ╕╓ю Академ╕╖. Але Лашур╕ цього не поясниш, вона хоче бачити мене поруч з╕ сво╓ю п╕дданою. Домовилися на тому, що я б╕жу попереду винах╕дниц╕ й розчищаю ╖й дорогу, а в раз╕ небезпеки кидаю усе, й б╕жу до не╖. Був у так╕й домовленост╕ ╕ плюс: я б╕жу нормальним маршрутом, а не вар╕антом для 'слабко╖ стат╕'.

В╕дмашка, ╕ ус╕ учн╕ рвонули з м╕сця. Хтось одразу ж вирвався вперед, дехто отримав п╕дн╕жку ще на старт╕ й тепер шкутильгав у самому хвост╕. Ханл╕, як ми ╕ домовлялися, не рвалася вперед. Для не╖ важлив╕ше д╕йти до ф╕н╕шу живою ╕ здоровою. Я ж п╕дтримував звичайний для людини темп, нав╕ть не п╕дключаючи синтетику.

Три кроки - вдих, три кроки - видих. Не розмовляти на ходу. Не збивати темп ╕ дихання. Можна х╕ба що зменшити крок, але п╕дтримувати темп потр╕бно не зважаючи н╕ на що. Ось головн╕ правила будь-якого марафонця.

Не вс╕ учн╕ ц╕ правила знали, швидко вибиваючись ╕з сил ╕ зупиняючись на узб╕чч╕ дор╕жки. На них уваги не звертали, це аутсайдери. А от ╕з витривалими була вже ╕нша розмова. Я чув, як четв╕рка д╕вчат планували збити ╕з дистанц╕╖ одну ╕з фавориток. Подумавши, що ╕ проти мене можуть утнути щось таке, я в╕дправив к╕лькох дрон╕в уперед по курсу. Якщо на мене там ╕ чекатиме зас╕дка, я зможу ╖╖ об╕йти, ширина маршруту це дозволя╓. Зв╕сно за умови, що у них нема╓ уже знайомих мен╕ ╕ндикатор╕в. Виявилося, що на виданому нам одяз╕ теж вис╕ли сигнальн╕ печатки, по яких легко знайти кожного б╕гуна, якщо в╕н вир╕шить зр╕зати дорогу. Я гр╕шив на ту п╕дозр╕лу церковницю, але вже на старт╕ мен╕ пояснили, що це обов'язкова умова для вс╕х. Перевдягатися я не м╕г, аргументуючи це тим, що видане вбрання не п╕д╕йшло по розм╕ру, тому довелося брати ц╕ лахи ╕з собою. Тепер зрозум╕ло, чому Церес вчора так просив мене, щоб я проявив його НК - не хот╕в б╕гати голяка, коли скине ╕з себе м╕чений одяг.

Ще одним способом виявити махлювальник╕в була сигнал╕зац╕я уздовж траси. Якщо виходиш за межу - дисквал╕ф╕кац╕я. Скор╕ш за все саме це з╕ сво╓ю конкуренткою збиралися зробити т╕ д╕вчата. Ну ╕ грець ╕з ними - Турн╕р, це не спорт, ╕ чесно тут змагатися н╕хто не буде. Ц╕каво, як це ма╓ по╓днуватися ╕з лицарським кодексом, яким так гр╕шила Кайя? Хм, чи може саме на це ╕ був розрахунок: подивитися, як кандидат зум╕╓ викрутитися, не порушуючи кодекс? Треба буде простежити за ними.

А ми тим часом п╕д╕йшли до першого випробування. Прох╕д перекривала ст╕на ╕з каб╕нок. Тут н╕чого особливого: заб╕гти в каб╕нку, вир╕шити головоломку, д╕стати ключ ╕ в╕дкрити соб╕ прох╕д дал╕. Глядач╕ могли спостер╕гати за процесом через складну оптичну систему, змонтовану на стовпах по обидва боки проходу. Один ╕з дрон╕в зал╕з подивитися, як воно там влаштовано, але окр╕м фотоп╕дсилювача та дзеркал н╕чого б╕льше не побачив. Невже все це просто величезний перископ?! Ги-ги, я потрапив у стимпанк!

97
{"b":"558816","o":1}