ЛитМир - Электронная Библиотека

А ось ╕ перша каверза - попередн╕й учасник засунув у щ╕лину для ключа шматок г╕лки. Дилетант! Деревину можна витягнути. Значно краще буде закласти отв╕р листям - воно гнучке, легко забива╓ться в щ╕лини ╕ не витягу╓ться. А пот╕м п╕дсипати земл╕. Ось-так! Ну, усп╕х╕в тоб╕, м╕й наступник!

Переходжу на ╕нший б╕к, ╕ бачу пиловий хв╕ст Цереса. Хм, в╕н що, д╕йсно збира╓ться б╕гти хлопчачу трасу? Сво╖ми силами? Це не серйозно! Треба буде сказати йому, що у нас буде зовс╕м ╕нший маршрут. Я саме знайшов на карт╕ смугу перешкод для тренувальних обладунк╕в - для нас п╕дходить майже ╕деально, окр╕м к╕лькох д╕лянок, але так нав╕ть ц╕кав╕ше.

Один к╕лометр, дв╕ зас╕дки, одна дисквал╕ф╕кац╕я. Так╕ були результати наступного в╕др╕зку. Попри оч╕кування, б╕гуни не розтягнулися уздовж траси, а продовжують рухатися невеликими групками по тро╓-четверо чолов╕к. Ось уже ╕ альянси утворилися. Швидк╕сть руху також упала. Щось мен╕ п╕дказу╓, що дал╕ гонка взагал╕ перетвориться на виживання. Не знаю як, але Тайто теж це пом╕тив, ╕ зал╕г десь у хащах попереду, прямо перед зас╕дкою. Я теж вир╕шив не св╕титися, ╕ п╕шов через хащ╕.

Як я й п╕дозрював, вже знайома мен╕ четв╕рка мала ╕ндикатори. На щастя рад╕ус ╖хньо╖ д╕╖ був нав╕ть меншим, н╕ж у Церковних амулет╕в, тому Церес ╕ дос╕ залишався непом╕ченим. А от ╕нша моя знайома - н╕. Ц╕ дурепи вир╕шили напасти на Ауру Шур╕фон. За що й отримали по голов╕. Д╕вка виявилася бойова, ╕ швидко дала зрозум╕ти, хто тут лев, а хто - шакали. От т╕льки на те вони й шакали, щоб нападати згра╓ю. Виникла патова ситуац╕я. Аура була краще п╕дготовлена, але ╖╖ суперник╕в було четверо. Зрозум╕вши, що викинути конкурентку ╖м не вдасться, ц╕ четверо просто не давали ╖й б╕гти дал╕. Поки одна ч╕плялася за ельф╕йку, ╕нш╕ починали бити. Судячи ╕з синяк╕в, к╕лька таких сутичок у них уже в╕дбулося. А ус╕ ╕нш╕ учасники спок╕йно соб╕ проб╕гають повз, н╕би н╕чого особливого не сталося. У одн╕╓╖ я нав╕ть побачив посм╕шку. Не люблять тут ельф╕в.

П╕дходжу ближче ╕ залягаю б╕ля Цереса.

- Допомогти хочеш? - питаю в нього, а сам спостер╕гаю за ситуац╕╓ю.

- Так. Дуже вже це нагаду╓ один момент у мо╖х... У мо╓му сн╕.

- То чека╓ш чого? Вперед, рятуй принцесу свою.

- ╥х видно ╕з наступно╖ вишки. Нехай ще трохи в╕д╕йдуть, от тод╕ можна буде ╖х розкидати...

- Поки чекатимеш ти, покал╕чать ╖╖. - час навчити його розраховувати на власн╕ сили, а не спихати все на НК. - Поб╕гли, познайомимося. Костюм не потр╕бен тут. Прихопи п╕ску в жменю.

Виходжу з кущ╕в ╕, поки в╕н н╕чого не сказав, п╕дтюпцем б╕жу вперед. Цересу н╕чого не залиша╓ться, як повторювати за мною. Часу у нас не багато, через к╕лька хвилин тут буде Ханл╕, а значить небезпеку сл╕д усунути ран╕ше. Знаками показую парубку що робити дал╕. Пропускаю його вперед. Робимо вигляд, н╕би проб╕га╓мо повз компан╕ю. По дороз╕ н╕би зумисне штовхаю ельф╕йку. Хул╕ганки посм╕хаються. А поки ╖хня увага зосереджена на мен╕, Тайто проб╕гся ще трохи ╕ р╕зко повернув назад. Торкнувши одну ╕з нападниць за плече, в╕н змушу╓ ╖╖ повернутися, ╕ в той же момент жменя п╕ску потрапля╓ ╖й в оч╕. М╕нус один. Поки сус╕дка постраждало╖ поверта╓ться до ново╖ загрози, я розганяюся ╖й назустр╕ч. Подруги намагаються ╖╖ попередити, та знову поверта╓ться до мене, але я уже стрибнув ╕, вистр╕люю обома ногами вперед. Маса у мене - будь здоровий, тому д╕вку просто склало навп╕л ╕ винесло дал╕ по але╖. Встане не скоро. М╕нус два. Тепер перевага на нашому боц╕. Дво╓ останн╕х хул╕ганок це розум╕ють ╕ одразу ж намагаються чкурнути. Одн╕й Церес п╕дс╕ка╓ ноги, а друг╕й в голову прил╕та╓ щось трухляве - це Аура постаралася. Без зайвих розмов пробива╓мо кожн╕й в жив╕т ╕ викида╓мо за меж╕ траси. Правила? Толерантн╕сть? Побили д╕вчат? Н╕чого не знаю. З такими покидьками т╕льки так ╕ треба. ╤накше вони не розум╕ють.

Били ми продумано, тому синяк╕в на т╕лах не залишиться, а б╕льше доказ╕в нам не пред'являть. Та й Аура добре спрацювала: одразу все зрозум╕ла, ╕ не задавала дурних питань.

- Проб╕жимося за компан╕ю? - запиту╓ нас ельф╕йка, а я дивлюся на Цереса, як автора ╕де╖.

- ╤з задоволенням, т╕льки у нас ╕нший маршрут. - з натяком в╕дпов╕да╓ той, ╕ теж подивля╓ться на мене, немов запитуючи, а я киваю у в╕дпов╕дь.

- Ну то поб╕гли!

Б╕жимо разом, паралельно. Аура в центр╕, робить вигляд, н╕би ╖й байдуже, але ж я бачу, як вона зирка╓ на нас. Ц╕каво ╖й, що ми з не╖ хочемо. Ус╕ ╕нш╕ хлопц╕ уже давно проб╕гли дал╕, не звернувши уваги, а тут...

- Я ╖х не знаю. - раптом заговорив Тайто. - Якого вони року?

- Сьомого. Випускниц╕. Найманки. - уривчасто в╕дпов╕да╓ ельф╕йка, намагаючись не збити дихання. - Тому й напали.

- Ясно.

Ох, Тайто-Тайто, що ти робиш? Та вона ж на п╕вголови вища за тебе, старша за тебе, а на десерт - принцеса ц╕лого клану. Н╕чого тоб╕ тут не св╕тить. Х╕ба що синяк п╕д оком.

Другий контрольний пункт. Тут ╕ще нема╓ в╕дгалуження для хлопц╕в, тому проходимо разом. Цього разу завдання було вельми складним, принаймн╕ для мене: прочитати уривок тексту ╕ набрати ╕з дерев'яних дощечок назву твору. Ось тут ╕ вил╕зла особлив╕сть мого п╕дходу до навчання: я сканував ус╕ книги, але не читав ╖х. А тут, судячи з усього, написаний переказ прочитаного, а не ориг╕нальний текст. Церес ╕з Аурою вправилися швидко, а от я завис. Довелося п╕ти ╕ншим шляхом, ╕ пригадувати сво╖ навики ведмежатника.

Ув╕мкнувши в╕зор, я почав переглядати ус╕ присутн╕ тут дощечки. Кожна ╕з них складалася ╕з двох скле╓них разом пластинок, на внутр╕шн╕й частин╕ яких були нанесен╕ печатки. Я не бачив ╖хнього енергетичного в╕дбитку, але обмацування ╖х сенсорними блоками дозволило скласти приблизну картину кожно╖ дощечки. Тепер треба було знайти законом╕рн╕сть. Переходити м╕ж каб╕нками не заборонялося, щоб неосв╕чен╕ б╕гуни часом не створили затор, тому картина прояснилася швидко. Скр╕зь в╕дчувалися к╕льця р╕зного д╕аметру та товщини. Перше, про що я подумав, це скласти картки таким чином, щоб ╖хн╕ печатки перекрили якомога б╕льшу площу. ╤ це спрацювало! Вимкнувши в╕зор, я подивився на отриману назву твору: "Маг╕я сх╕дно╖ Каренц╕╖. Початковий курс." Треба ж таке! Я думав, що це буде якийсь художн╕й тв╕р.

Вже в╕дкриваючи двер╕ бачу у сус╕дн╕й каб╕нц╕ Ханл╕ - д╕вчинка щойно приб╕гла ╕ зараз в╕ддихувалася, перш н╕ж братися за розв'язання задач╕. Доведеться рухатися швидше, щоб на наступному контрольному пункт╕ вона не вирвалася вперед. Перейшовши на ╕нший б╕к, я застав обох мо╖х супутник╕в. Аура незадоволено зиркнула на мене, але н╕чого не сказала, просто поб╕гши дал╕.

- Чого затримався?

- Вчуся недовго я. Книги про так╕ зроду не чув.

- Ти що, вгадував?

- Так.

- Ну ти й щасливчик!

Еге ж, щасливчик... Попрацюй трохи ╕нженером, ╕ в тебе теж з╕ зламом замк╕в проблем не буде. Але ми д╕йсно сильно в╕дстали в╕д сво╖х однокласник╕в. За пов╕домленнями розв╕дник╕в, дехто ╕з мого потоку уже вибився у тр╕йку л╕дер╕в, а це вже дуже серйозна заявка.

Поступово набираючи швидк╕сть, ми почали прориватися вперед. Аура теж розганялася ╕з нами. Ми вже перейшли в╕дм╕тку у двадцять к╕лометр╕в за годину, а вона не в╕дставала! Добре йде д╕вка!

Але дал╕ под╕╖ почали розвиватися швидко й не по сценар╕ю. Дрони зас╕кли велику групу людей попереду. ╤ це явно були не учасники Турн╕ру - ус╕х жител╕в Академ╕╖ вони уже знають, а ц╕ обличчя в камери потрапили вперше. Випадково вони тут з'явитися не могли, поблизу нема╓ жодного селища. ╤дентичний ззовн╕, ╖хн╕й одяг не мав маячк╕в, а прихована у рукавах зброя як би натякала на недружн╕ нам╕ри. На трасу вони вийшли буквально хвилину тому. На к╕лька сотень метр╕в в обидва боки б╕гун╕в б╕льше нема╓, тому лог╕чно було припустити, що вони тут по наш╕ душ╕. Певно т╕ д╕вчата на нас образилися, ╕ вир╕шили... Так, Анал╕тик, а з цього м╕сця докладн╕ше... Не вони?! А хто ж тод╕? Гаразд, спочатку розберемося ╕з проблемою, а пот╕м будемо шукати винуватц╕в. П╕дн╕май ус╕х найближчих дрон╕в ╕ жени ╖х на м╕сце зустр╕ч╕. Нехай п╕дстрахують нас, але на оч╕ не показуються - н╕чого завчасно розкривати Тайто сво╖ секрети. ╤ щоб усе було заф╕ксовано. Виймаю п╕столет ╕ протягую його Цересу. Той дивиться на мене квадратними очима, але зброю бере. Аура теж розум╕╓, що зараз щось станеться, але не пода╓ виду. Б╕жимо дал╕.

98
{"b":"558816","o":1}