ЛитМир - Электронная Библиотека

Її цілунки запашні.

Мопса

Зажди,

Тобі віддячу я.

Блазень

Ні слова більше!

Музики, грайте!

Музика. Пастухи танцюють з пастушками.

Поліксен

Господарю, скажіть, хто той пастух,

Що вашу доньку танцювать повів?

Пастух

Доріклом зветься — хвалиться, що має

Прегарне пасовисько. Чув про те

Лише від нього я, та вірю хлопцю.

Так само вірю, що дочку він любить

Мою: адже ніколи ясен місяць

У вод свічадо так не зазирав,

Як задивляється оцей юнак

У зір її, читаючи, мов книгу,

Усе, що там написано. Не знаю,

Хто з них сильніше любить, та різниця

Не перевищить півцілунка.

Поліксен

Гарно

Вона танцює.

Пастух

Гарно й робить все.

Коли із нею молодий Дорікл

Одружиться, дістане дар такий

Від неї, що й не снивсь йому.

Входить слуга.

Слуга

О пане, якби ви тільки послухали бродячого торговця там, за дверима! Ви більше ніколи не захочете танцювати під сурму та барабан; та й козиця вам нічого вже не скаже; той хлопець ушкварить вам усяких пісень швидше, ніж ви відрахуєте йому гроші; співи вискакують йому з рота, наче він перед тим наковтався балад, а вуха в слухачів витягуються, щоб краще чути його пісні.

Блазень

Він прийшов дуже до речі. Хай заходить. Я люблю балади, а надто коли яку-небудь сумну історію розповідають весело або ж коли щось сміховинне співають, мов голосять.

Слуга

Він має пісні для чоловіків, для жінок, одне слово, на всі смаки. Має кращий вибір товару, ніж рукавичник. Найліпші любовні пісеньки для дівчат, — і ні слова сороміцького, аж дивно. З такими ніжними приспівами — «розгойдав її», «поплескав її»; який-небудь чубатий телепень з нечестивими думками ревів би про щось стидке, а в цього хлопця дівчина відповідає: «Не завдай же лиха!» Вона відштовхує, відтручує отим «Лиха не завдай!»

Поліксен

Оце так молодець!

Блазень

Ти кажеш нам справді про надзвичайного чоловіка. Він має свіжий товар?

Слуга

Там у нього є бинди всіх кольорів веселки, більше всякої всячини, ніж могли б охопити вченим поглядом усі богемські судовики, хоч купив їх він гуртом: ремінці, шитво, гаптування, батист. І він вам показує всі ті товари голісінькими, наче богів чи богинь; ви можете повірити, ніби сорочка — то янголиця, такі псалми співає він її рукавам та вставкам.

Блазень

Приведи його, прошу тебе, і хай він зайде сюди співаючи.

Утрата

Але попроси його, щоб не вживав грубих слів у своїх піснях.

Слуга виходить.

Блазень

Трапляються серед цих мандрівних торговців люди такі гідні, що ви б і не подумали, сестричко.

Утрата

А я й не подумаю, братику.

Входить Автолік співаючи:

Батист біленький, наче сніг,

А креп, як ворон, — чорний.

До рукавичок до моїх

Трояндний дух нас горне.

Є й маски для усіх носів,

Браслети й персні в парі,

Парфуми із чужих країв

Для дамських будуарів, —

Усе, що хлопці дарувать

Своїм коханим хочуть.

Ідіть до мене купувать,

А ні, то плакать і ридать

Коханим аж до ночі.

Блазень

Якби я не закохався в Мопсу, то ти б із мене не витяг жодної монетки. Але вона зробила мене своїм рабом, і я мушу відробляти це рабство стрічками та рукавичками.

Мопса

Усе те мені було обіцяно до свята, але й тепер не пізно.

Доркас

Він обіцяв тобі дещо більше за це, або ж люди брешуть несосвітенно.

Мопса

Усе, що він тобі обіцяв, він уже виплатив. А може, ще й з гаком. Тобі буде дуже соромно повертати йому борг.

Блазень

І хто тільки виховує нині дівчат? Чи вам позав’язувати спідниці на головах? Чи ви не встигаєте попліткувати, коли доїте корів, чи перед сном, чи як підкидаєте дрова в піч? А то теревените безперестанку. Добре, хоч потихеньку. Ану, поприв’язуйте ваші дзвони — й ні слова більше!

Мопса

А я нічого й не кажу. Ходімо, ти мені обіцяв гарне намисто та напахчені рукавички.

Блазень

Чи ж я не казав тобі, що зустрів розбійника на дорозі й він забрав у мене всі гроші?

Автолік

Ваша правда, пане. Розбійників на дорогах вистачає. Тому й належить людям стерегтися.

Блазень

Не бійся, чоловіче. Тут у тебе не заберуть нічого.

Автолік

Сподіваюсь, пане. Бо маю таки дещо коштовне поміж моїх товарів.

Блазень

Що саме? Балади?

Мопса

Купіть мені одну, прошу вас. Понад усе на світі хотіла б мати друковану баладу: для певності, що все в ній — щира правда.

Автолік

Ось вам одна, що її співають дуже жалісно. Як лихварева жінка заразом народила двадцять мішків золота, і як вона хотіла наїстися зміїних голів та смажених риб.

Мопса

І ви гадаєте, що все це — правда?

Автолік

Свята правда, а віку їй — місяць.

Доркас

Боронь мене боже одружитися з лихварем!

Автолік

Ось тут і повитуху названо — пані Брехлінс, а були при тому п’ять чи шість поважних жінок. Невже ж я став би поширювати вигадки?

Мопса

Ой, прошу вас, купіть її для мене.

17
{"b":"558888","o":1}